"А у нас сьогодні Різдво", - сказав мені пастор церкви, з якою ми співпрацюємо.
«Та гаразд! Адже Різдво двадцять п'ятого, а сьогодні одинадцяте!!!», - моє здивування виявилося не тільки на обличчі, а й у миттєвому сплеску знань кхмерської мови, коли потрібні слова вийшли з тіні підсвідомості кори головного мозку: «так а чому не двадцять п'ятого? ??»
«Та ми особливо не прив'язуємося до дат, сьогодні до нашої церкви на Різдво та інші церкви приїхали з нами відсвяткувати, наступної неділі до іншої церкви на Різдво, ми поїдемо до них святкувати і так цілий місяць», - відповів пастор.
«Вперше таке зустрічаю, - подумав я: але цікавий підхід до святкування Різдва, тим більше точна дата справді невідома, але якось так не по-нашому, чи не за звичним».
Ось так відбувається процес культурної адаптації та ламання стереотипів. Добре це чи погано – ще не вирішив, але незвично це точно.
До речі, після Різдвяного служіння у церкві прийнято робити спільну трапезу для всіх. Ось це точно добре))
Треба дізнатися в якій церкві наступної неділі Різдво))
