Культурна адаптація місіонера – це не просто одягнути їхній одяг, не просто їсти їхню їжу (хоча іноді її дійсно є не просто), це не просто навчитися говорити їхньою мовою.
Культурна адаптація - це стати частиною їх, стати частиною для них, стати таким, щоб вони побачили, що вони важливі для тебе.
Культурна адаптація місіонера – це коли ти любиш свою країну, але хочеш жити тут.
Культурна адаптація - це коли тебе обманюють в черговий раз, хочуть тебе використовувати, лицемірять і дивляться на тебе як на "мішок з грошима", але ти все одно любиш їх.
Культурна адаптація – це коли ти вночі стрімголов мчиш на мотоциклі зі своєю прийомною кхмерською дитиною до лікарні, це коли тобі стукають у двері і просять взяти їхню дівчинку в наш притулок, бо вдома вона жити не може. Це коли кхмерські діти, які живуть з тобою під одним дахом, починають називати тебе тато. Це коли приходить інспектор у справах неповнолітніх з поліцією в твій дім і дивується, що ти їси разом із дітьми за одним столом, намагаєшся допомагати їм зробити домашнє завдання у школі, граєш із ними у хованки чи наздоганяння.
Культурна адаптація – це коли ти стаєш їм значним, і вони бояться втратити тебе. І тоді ти показуєш їм Христа, Того, Хто здійснив найбільшу культурну адаптацію світу.
Культурна адаптація—це життя місіонера, і воно ніколи не закінчиться, точніше закінчиться, але тільки у вічності, коли ми адаптуємось у Небесах.
Евген Євва, Камбоджі
