Перший україномовний викладач

Звання приват-доцента і запрошення на кафедру російської мови та літератури Київського університету Святого Володимира Іван Огієнко отримав через два роки після того, як успішно закінчив історико-філологічний факультет.

Від початку української революції Іван Огієнко не лише одним із перших викладав українською, а й без погодження вченої ради почав читати новий курс - "Історія української мови".

Крім роботи в університеті, мовознавець створював підручники для вивчення мови, зокрема "Краткий курс украинского языка и правописания", "Рідна мова в українській школі".

Міністр освіти Центральної Ради доручив Іванові Огієнку скласти правопис для школярів. Через декілька місяців мовник затвердив український правопис, коли очолив міністерство освіти уряду Директорії. Українізатор освіти та церкви Міністерство освіти під керівництвом Івана Огієнка ухвалило закони та рішення про українізацію середніх шкіл, відкриття нових українських гімназій, обов'язкове загальне навчання та допомогу українським освітнім видавництвам.

Українізаторську політику він продовжив на посаді міністра віросповідань. Іван Огієнко закликав священників виголошувати проповіді, проводити служби, читання та співи лише рідною мовою. Урядовець переконував, що український народ був нероздільним з Богом, а однією з головних причин поразки Української держави вважав те, що "… революція пішла без своєї церкви, не звернула на неї належної уваги".

Після поразки УНР Огієнко виїхав на Захід - спочатку до Польщі, а потім у Канаду.

"Домініка "мене зробила українцем"

Так писав Іван Огієнко про свою дружину, з якою прожив майже 30 років.

Вона завжди допомагала - виконувала всю "чорнову"роботу: списувала та сортувала потрібний матеріал, переписувала готові праці, вичитувала їх разом з автором.

Навіть прикута тяжкою хворобою до ліжка, переглядала кореспонденцію на адресу "Рідної мови" і ввечері звітувала чоловікові. 

Переклад Біблії був мрією життя 

Іван Огієнко не одружився вдруге. Він постригся в ченці, взяв церковне ім'я Іларіон.  Архімандрита Іларіона висвятили в єпископа у Польській православній церкві. Через декілька років він очолив Українську Автокефальну Православну Церкву, яка діяла в Україні у час німецької окупації. 

"Богослужбовою мовою церкви мусить бути жива українська літературна мова, або мова староукраїнська", - вважав митрополит. Після війни він емігрував до Канади. Там Митрополит Іларіон закінчив чи не найголовнішу справу свого життя - переклад Біблії.

42 роки минуло від перекладів перших богослужбових книг до отримання сигнального примірника повної Біблії у Вінніпезі. Підхід, а з ним і масштаби праці вражають. Кожне окреме слово оригінального тексту перекладач виписував в окремому рядку, а поруч - українські відповідники. Рукопис нараховує близько 775 тисяч рядків, що заповнили понад 14 тисяч сторінок. Кожна з них, окрім того, списана численними примітками, вставками та уточненнями. Переклад Біблії Івана Огієнка - найбільш тиражований та вважається дослідниками кращим з-поміж всіх українських варіантів через близькість до оригіналу, поетичність, простоту та ясність викладу водночас.

Джерело: ВВС Україна

Створення сайтів