BeLightBC

  • Суспільство
  • Статус християнина – військовослужбовця у світлі Біблії

Статус християнина – військовослужбовця у світлі Біблії

Статус християнина – військовослужбовця у світлі Біблії

І ще раз про статус християнина – військовослужбовця у світлі Біблії. І про ставлення Бога до військовослужбовців, які не є християнами.

З деякими правовими моментами.

Ввідний текст: Римлянам, 13:4. «…правитель — Божий слуга, він тобі на добро. А якщо зло робиш, бійся, бо не даремно він носить меч. Він є Божим слугою, який відплачує покаранням тому, хто чинить зло».

Що означає в цьому тексті слово «правитель»?

Не що інше, як представника законної влади.

Що робить в контексті цього тексту представник законної влади?

Відплачує покаранням тому, хто чинить зло.

Яким чином він це робить?

«Недаремно носить меч».

А меч - це не різочка. І не цивільне знаряддя. Це зброя.

Як кваліфікувати поняття «зло» в контексті цього тексту?

Не інакше, як злочин у його правовому визначенні.

Як кваліфікувати дії росіян на території України?

Зрозуміло, що правова оцінка таких злочинів, як убивства, згвалтування і т.д., які чинять росіяни в Україні, однозначна. Але ж це роблять «ручками» далеко не всі вони. Можна, звичайно, кваліфікувати дії всіх російських військових, які не здійснюють жорстоких злочинів безпосередньо, як злочинну бездіяльність, але є більш загальна і проста кваліфікація.

Є у Кримінальному кодексі України стаття 187. У цій статті визначено поняття розбою – нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства. Цьому визначенню дії збройних сил російської федерації відповідають повністю. Тому що кожен росіянин, який прийшов на нашу землю, входить у злочинну групу осіб, які вчиняють розбій.

Що я розумію під «чужим майном»?

Стаття 13 Конституції України визначає, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Жоден росіянин, який приліз на нашу землю, не є представником українського народу. І жоден колаборант, який їм допомагає, не є представником влади України, який має право здійснювати права власника на майно України.

Отже, лізучи на наші землі, всі без виключення росіяни, які переходять наш кордон у складі зс рф, чинять розбій.

А це злочин. 

Чи мають право за цей злочин карати ЗСУ?

Безсумнівно. Стаття 1 Закону України «Про Збройні Сили України»: «Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом».

Як бачимо, стаття 1 Закону про Збройні Сили майже тими ж формулюваннями повторює, що відповідно до Конституції Збройні Сили охороняють власність України, визначену статтею 13 цієї ж Конституції. Отже, право карати росіян за розбій в Україні у Збройних Сил є.

І за текстом із Римлянам, 13:4 Бог не просто не проти таких дій.

Він ще й називає тих, хто карає зло, Своїми слугами.

То чи є місце серед цих слуг християнам, які мають набагато глибший статус Божих служителів, ніж невіруючі ЗСУшники?

У 90-х – 2000-х мене вчили, що християнин ніяк не може належати до категорії «правителів – Божих слуг». І коли я запитував, на основі чого зроблено такий висновок,  мені багато говорили про праву і ліву щоку (хоча в самій Біблії, уже в Новому Заповіті, є купа прикладів, де «ліва щока» охоче не підставлялася) і т.д., але найчастіше звучала цитата слів Ісуса, сказаних Петру у Євангелії від Матвія, 26:52: «Бо той, хто береться за меч, від меча і загине».

Негативний контекст цих слів Ісуса наводить на думку, що той, хто береться за меч, чинить злочин проти Бога. Звідси виникає запитання: невже «правитель, який не даремно носить меч» згідно послання до Римлян, 13:4, теж грішить проти Бога, коли бере цей самий меч у руки на законних підставах, і обов’язково має «загинути від меча»? А як же бути із «Божим слугою»? Тобто Бог прямо штовхає «правителів, які недарма носять меч», заохочуючи їх до законних дій статусом «Божого слуги», на гріх проти Себе?

В такому випадку Він Сам Собі суперечить.

Чи все-таки ні?

В яких умовах Ісус сказав ту фразу Петрові?

Петро не був представником законної влади. І дії Петра, коли він відрубав вухо Малху, не були законним покаранням злочинця згідно законодавства. Діям Малха на той час ніхто не надав жодного правового статусу. Отже, дії Петра в той момент були свавільними, незаконними з точки зору тодішнього законодавства Ізраїлю, і вони тим більше не були санкціоновані Ісусом. І, звісно ж, Ісус попередив Петра і віруючих всіх наступних поколінь, що якщо ти за своїм свавіллям і гнівливістю чиниш насильство, беручи до рук зброю, то невідплаченим це зло у Бога не залишиться. Але ці слова Ісуса, звернені до Петра, ніяк не стосувалися законного застосування зброї проти злочинців.

Питання законного застосування зброї проти злочинців заради підтримки правопорядку описує не Євангеліє від Матвія, 26:52. Його описує послання до Римлян, 13:4. Ось і все.

Як до цього ставитися християнам? Звичайно, є серед віруючих люди, і їх багато, які не покликані стати «Божими слугами» в розумінні Римлянам, 13:4. І це нормально. Але погано, коли такі люди починають «авторитетно» переконувати всіх інших віруючих, що їхнє «непокликання» має поширюватися на всіх. І крапка.

Чому я пишу ці думки?

Навіяно вранішніми подіями.

Сьогодні зранку наш логіст телефонував представнику однієї з місцевих компаній, яка входить до складу великого холдингу (назву поки що не писатиму), з проханням допомогти маніпулятором у процесі завантаження пиломатеріалів для перекриття бліндажів. Той йому нахамив, і станом на зараз питання залучення маніпулятора не вирішене.

Ми, звичайно, обурені такою поведінкою. Але не більше того. Ми чітко розуміємо, що у військовослужбовців, крім прав, є ще й обов’язки. І що ми так само підпорядковані законодавству України, як і інші громадяни. Ми могли би вирішити питання силовим шляхом, але це означало би, що злочинцями станемо вже ми самі.

Як би в цих обставинах вчинили росіяни?

Думаю, відповідь очевидна.

Чому?

Тому що вони – злочинці.

А ми – представники законної влади України, яка цим злочинцям протидіє.

А отже, Сам Бог називає наші дії службою Йому. І нехай ця служба не є ототожненням духовної служби відродженого християнина Ісусу Христу, в Божих очах вона все одно цінна.

Інакше Він не називав би «правителів, які недарма носять меч», Своїми слугами, які виконують роботу, санкціоновану Ним Самим.

 

Сашко Панадій

https://www.facebook.com/panadiy

Прочитано 101 разів

Підтримати фінансово

Ви можете підтримати наш проект. 200, 500, 2000грн допоможуть нам рухатися далі.