Сучасні українські підлітки проводять значну частину свого життя у віртуальному просторі, відчуваючи себе там досить упевнено. Проте новітнє дослідження демонструє тривожну картину: така самовпевненість зазвичай є безпідставною. Недостатня обізнаність щодо цифрових загроз і надмірна довіра до онлайн-оточення перетворюють молодь на легку здобич для зловмисників і маніпуляторів, особливо з боку російських спецслужб.

Результати дослідження: самовпевненість без відповідних знань

Дослідники з видання Texty разом із агенцією Info Sapiens проаналізували цифрову поведінку підлітків віком 14–18 років та виявили загрозливу закономірність. Незважаючи на те, що 94% молодих людей щодня користуються смартфонами, а 56% більшу частину свого часу проводять в інтернеті, тільки 44% насправді розуміють суть фішингу чи шкідливих програм.

Більшість молодих людей ігнорує базові принципи цифрової безпеки:

• 17% використовують один пароль для всіх облікових записів
• 28% визнають, що діляться своїми паролями з близькими
• 44% не вважають за потрібне створювати унікальні паролі для різних сервісів

При цьому 80% підлітків переконані у безпеці своєї онлайн-поведінки, а 59% упевнені, що кіберзлочинці ними не зацікавляться. Водночас 37% готові підключити до власного пристрою невідому флешку, а лише четверта частина користується двофакторною автентифікацією.

Довіра як основна вразливість

Дослідження підкреслює ключовий фактор ризику — надмірну довіру до знайомих в онлайні. Половина опитаних (51%) готова встановити застосунок за посиланням від родича чи друга, навіть усвідомлюючи потенційну небезпеку. Повідомлення від незнайомців викликають підозру лише у 1–3% підлітків.

Понад половина респондентів (53%) ніколи не перевіряє, хто насправді стоїть за анонімними повідомленнями, що створює широкі можливості для маніпулятивного впливу і вербування.

Російський чинник та відсутність алгоритмів дій

Хоч 85% молодих людей обізнані про спроби вербування з боку російських спецслужб, 37% не знають, як діяти у разі такої загрози. У випадку небезпеки більшість звернулася б до родини (78%), лише 47% — до правоохоронних органів, а 26% взагалі б промовчали.

За даними CERT-UA, у 2024 році кількість кібератак на Україну зросла майже на 70%. Фішинг і соціальна інженерія — провідні інструменти ворожих кібершпигунів.

Рекомендації

• Увімкнути двофакторну автентифікацію на ключових акаунтах.
• Створювати унікальні довгі паролі та зберігати їх у менеджері паролів.
• Не встановлювати додатки за посиланнями з месенджерів без верифікації.
• Не підключати невідомі носії (USB) до особистих пристроїв.
• Повідомляти батьків/педагогів та правоохоронні органи про підозрілі контакти.

Потреба у системній цифровій освіті

Україні потрібна комплексна освіта з цифрової безпеки — у школах, для батьків і педагогів. Вона має охоплювати фішинг, грумінг, соціальну інженерію та чіткі алгоритми дій у підозрілих ситуаціях.

«Покоління, що виросло з телефоном у руках, не обов'язково володіє навичками самозахисту. Без належної цифрової освіти ми ризикуємо втратити частину молоді у пастці довірливості й необачності».

Джерело. За матеріалами slovoproslovo.info.