Згадується ціми днями обурене: "Навіщо таке марнотратство?" І несподівана відповідь: "Пригальмуйте. Не піднімайте даремно хвилю. Добре діло зроблене". Це про жінку із миром дорогоцінним. Та про Христа і учнів. Більше про них.
На перший погляд, про бідних - це актуальніше. Але доброчинність не відміняє вдячності Христу, прояви цієї вдячності в різний спосіб. Навіть і в такий, несподіваний і незрозумілий іншим. Але Христос зрозумів. Побачив те, що не бачили доморощені альтруїсти та філантропи із Його отточення.
Дрони, ППО - наче, і справді важливіше того, що там на щиті на монументі. Але є ідеологічні рівні. Над Київом, над Україною досі герб імперії. Чомусь Гедеонові перше завдання було знищити всіх ідолів, які заполонили всі пагорби. Тільки після цього - битва та перемога. Не готовий проводити прямі паралелі між ціма історіями, але, напевно, є якийсь духовний вплив символіки на те, що відбувається в реальному житті народу. Саме просте, те, що не потребує дискусії та пошука таємних зв'язків: герб срср над Київом - це не комільфо. І добре, що він нарешті зноситься. Добре діло. Не марнотратство.
Стосовно тих, хто за дрони. На Барбі, прости Господи, не ходили? За два роки війни жодного разу не були в кафе? Не побалували себе новою сукнею? Не купили нового телефону? На вихідний, чи навіть у відпустку, не з'їздили кудись у Карпати? Все донатите на ЗСУ? По забитих стоянках Епіцентрів-Лавин-Макдональсів цього не можу сказати. І на Барбі люди ходять, і смачно поїсти собі не відмовляють. Виходить, марнотратство тотальне? Ні. Добра справа - відволікатись, дозволяти собі маленькі радощі життя навіть під час війни.
Тож, чи варто бубоніти про тризуб-дрони? Все на своєму місці, одне одного не відміняє. Як на мене, навіть доповнює.
І так, про зірку на мечі знаю. Колись і її приберуть.